Поплавок це елемент оснастки поплавкової вудки, який власне, ї визначає її назву. Він потрібний для того, щоб врівноважувати грузило і наживку, тримати їх на певній глибині, вказувати місце знаходження наживки, а також сигналізувати про клювання.
Вибір поплавка залежить від способу лову. Поплавки мають різну форму, довжину, забарвлення, масу і залежно від цього поділяються на глухі, нерухомі, ковзаючі і комбіновані. Для їх виготовлення використовують легкі плавучі матеріали: кору, пробку, пташине пір’я, стебло очерету, пластмаси, пінопласт…
Глухі поплавки
Найпростіший, це глухий поплавок, його можна виготовити з пляшкової пробки або дерев’яної кори. Такі поплавки використовують при лові на конкретній, незмінній глибині.
Нерухомі поплавки
У нерухомого поплавка волосінь проходить через зроблений в ньому отвір, або через кріпильне колечко, або через шматочок кембрика; крім того, поплавок може кріпитися в двох або трьох точках.
Ковзаючі поплавки
Ковзаючий поплавок використовують, коли ловлю ведуть на глибині, що перевищує довжину вудилища. Він ковзає по волосіні і при утопленні її грузилом стопориться в тому місці, де встановлений обмежувач у вигляді пересувного вузла, гумки (існують також спеціальні стопорні пристрої).
Комбіновані поплавки
Комбінований поплавок фіксується в одній або двох точках нерухомо, а ще в одній точці вільно. До речі, чутливість поплавка підвищується, якщо він закріплений не в одній, а в двох-трьох точках. При правильному затоплені поплавка з води повинна виступати тільки антена.
Універсальних поплавків в принципі не існує. Від форми поплавка залежить його чутливість. Найбільш чутливими вважаються довгі і тонкі з циліндричною верхньою частиною. Грушовидні і кулясті найменш чутливі. Чутливість поплавця можна змінювати штучно, більш-менш заглиблювати його за допомогою грузила.
Забарвлення поплавка покращує його видимість і маскування. Нижня, підводна частина повинна бути пофарбована в темні кольори: сірий, коричневий, чорний, а надводна частина – в червоний, оранжевий або інший яскравий колір. Існують спеціальні маркери, якими можна періодично перефарбовувати верхню частину поплавка в той чи інший колір; є поплавки зі знімними різнобарвними і різної величини антенами.
У слабо проточних і стоячих водоймах використовують поплавки з невеликою вантажопідйомністю та великою чутливістю, на водоймах з сильною течією – з більшою (від 2 до 6 г) вантажопідйомністю.
Існують наступні типи поплавків:
- для лову примхливої і дуже дрібної риби – розраховані на нагрузку від 0,1 до 1гр
- для ловлі в спокійній воді – нагрузка від 0,2 до 3,5гр, зазвичай витягнутої форми; кріплення ковзне, комбіноване або нерухоме;
- для лову на течії в проводку – нагрузка від 0,5 до 7гр, мають довгий кіль і коротке потовщене тіло ; кріплення зазвичай нерухоме;
- для лову на течії з дна – короткі і великі в діаметрі, щоб була можливість протистояти течії і не занурюватись у воду; кріплення нерухоме, при великій глибині ковзне;
- для лову хижака на малька або живця – форма ближче до круглої; кріплення в залежності від глибини лову ковзне або нерухоме;
- для далекого закидання наживки – обтічна форма, довга антена, нерідко поплавок має вбудований в нижню частину тіла вантаж; нагрузка до 30 г;
- для рибалки в темний час доби – поплавки покриті флуоресцентною фарбою або мають паз для спеціальної капсули: під час риболовлі вона надломлюється, і створюється фосфорне світіння; є поплавки з вбудованими лампочками або іншими світло елементами.
Сподіваюсь інформація була для Вас корисною! Дякую що проявили цікавість до мого сайту!